Вимоги заставодержателя, що задовольняються за рахунок заставленого майна. Звернення стягнення на заставлене майно.

      Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет 
застави  в  разі,  якщо  в  момент  настання  терміну    виконання 
зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано,  якщо 
інше не передбачено законом чи договором.
     У    разі    ліквідації    юридичної    особи    заставодавця 
заставодержатель  набуває  право звернення стягнення на заставлене 
майно   незалежно  від  настання  строку  виконання  зобов'язання, 
забезпеченого  заставою.  {  Частина  друга  статті 20 із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }
     При частковому  виконанні  боржником  забезпеченого  заставою 
зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.
     Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше 
речей (два чи більше прав), стягнення може бути  звернено  на  всі 
ці  речі  (права)  або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за 
вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель  зверне  стягнення 
на одну річ (право), він зберігає право  наступного  стягнення  на 
інші речі (права), що складають предмет застави.
     До третьої особи, яка задовольнила в  повному  обсязі  вимоги 
заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею 
застава у встановленому законодавством порядку.
     Звернення  стягнення  на  заставлене  майно  здійснюється  за 
рішенням  суду  або  третейського  суду,  на  підставі виконавчого 
напису  нотаріуса,  якщо інше не передбачене законом або договором 
застави.   Звернення  стягнення  на  заставлене  майно  державного 
підприємства  (підприємства,  не  менше п'ятдесяти відсотків акцій 
(часток,  паїв)  якого  є  у  державній власності) здійснюється за 
рішенням  суду.  (  Частина  шоста статті 20 із змінами, внесеними 
згідно  із  Законом  N  287/94-ВР  від 14.12.94, в редакції Закону 
N  583/97-ВР від 21.10.97, із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )
     Реалізація заставленого майна,  на  яке  звернено  стягнення, 
провадиться  державним  виконавцем  на  підставі виконавчого листа 
суду  або  наказу  господарського  суду,  або  виконавчого  напису 
нотаріусів  у  встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим 
Законом  чи  договором.  (  Частина  сьома  статті  20 із змінами, 
внесеними згідно із Законами N 287/94-ВР від 14.12.94, N 496/95-ВР
від  22.12.95,  N  2056-III  (  2056-14 ) від 19.10.2000, N 762-IV 
( 762-15 ) від 15.05.2003 )